Малювання й редагування контурів

Кожен векторний об’єкт у Scissor складається з контурів: ланцюжка опорних точок, з’єднаних прямими або кривими сегментами. На цій сторінці описано, як їх малювати, як змінювати їхню форму точка за точкою, а також команди, що з’єднують, зміщують, обводять і поєднують контури.

Сполучення клавіш наведено у варіанті для macOS. У Windows замість ⌘ натискайте Ctrl, замість ⌥ — Alt, а замість ⇧ — Shift.

Опорні точки, маркери та форма контуру

Контур — це послідовність опорних точок. Між двома сусідніми точками лежить сегмент: він прямий, коли жодна з точок не тягнеться до нього, і кривий, коли до нього тягнеться одна чи обидві. Цей вплив точки задають два її маркери напрямку: вхідний маркер формує сегмент, що надходить до точки, а вихідний — сегмент, що виходить із неї. Що далі відтягнути маркер, то сильніше крива вигинається в його бік. Контур може бути відкритим, із двома вільними кінцями, або замкненим, коли остання точка з’єднується з першою.

Кутові та гладкі точки

Опорна точка буває кутовою або гладкою. У гладкій точці обидва маркери зафіксовані на одній прямій, що проходить через точку, тож крива проходить крізь неї без зламу й лишається неперервною. У кутовій точці обидві сторони незалежні: контур може різко змінити напрямок, а одна сторона може бути прямою, тоді як інша вигинається. Більшість фігур поєднують обидва типи: гладкі точки на плавних ділянках і кутові там, де край повертає.

Гладка точка

Маркери пов’язані в одну лінію. Використовуйте такі точки на кривій, яка має сприйматися як один неперервний вигин, наприклад край листка або округла частина літери.

Кутова точка

Маркери, що розходяться, або точка зовсім без маркерів. Використовуйте такі точки на вершині зірки, у куті коробки чи будь-де, де крива має зустрітися з прямим краєм.

Опорні точки, маркери та інструмент «Пряме виділення»

Інструмент «Пряме виділення» (A) працює з частинами контуру. Клацніть опорну точку, щоб виділити її, клацніть із ⇧, щоб додати або вилучити точку з виділення, або протягніть рамку по порожньому місцю, щоб захопити всі точки всередині неї. Перетягування виділених точок переміщує їх; ⇧ обмежує переміщення кроками по 45°. Беріть цей інструмент, коли фігура майже готова і потрібно лише трохи посунути одну-дві точки.

Перетягніть маркер, щоб змінити криву з його боку. Маркери гладкої точки рухаються разом, тож крива лишається неперервною; утримуйте ⌥ під час перетягування, щоб розірвати цей зв’язок і керувати лише однією стороною, і ⇧, щоб зафіксувати кут маркера. Можна перетягувати й сам сегмент: кривий сегмент вигинається під вказівником, а прямий переносить за собою обидві свої точки.

Інструмент «Групове виділення» займає ту саму комірку і вибирає з групи цілі об’єкти, а не опорні точки. Клацніть один раз, щоб вибрати найглибше вкладений об’єкт, і ще раз, щоб перейти рівнем вище, до групи навколо нього.

Інструменти малювання

У Scissor є три інструменти, щоб накреслити контур із нуля. «Перо» дає точний контроль над кожною точкою, «Кривина» проводить гладку криву через розставлені вами точки, а «Олівець» вільно повторює рух вашої руки.

Інструмент «Перо»

Інструмент «Перо» (P) будує контур точка за точкою. Клацніть, щоб поставити кутову точку; якщо ж натиснути й потягнути, точка отримає маркери і контур вийде з неї кривою. Утримуйте ⇧ під час перетягування, щоб маркер повертався кроками по 45°, і ⌥, щоб рухати лише вихідний маркер: це перетворює точку на кутову і звільняє наступний сегмент від попереднього.

Поки контур відкритий, інструмент змінюється залежно від того, над чим ви ведете вказівник. Над першою точкою він замикає контур, над сегментом додає точку, а над наявною точкою видаляє її. Коли контур не малюється, наведення на вільний кінець відкритого контуру підхоплює цей контур, і ви продовжуєте малювати від нього. Enter або Esc завершує контур, лишаючи його відкритим; Delete видаляє останню поставлену точку.

Інструмент «Кривина»

Інструмент «Кривина» (⇧~) проводить гладку криву через точки, які ви клацаєте, і показує попередній вигляд до вказівника, поки ви працюєте. Клацніть із ⌥, щоб поставити кутову точку замість гладкої, а двічі клацніть будь-яку точку, щоб перемкнути її між двома типами. Перетягніть точку, щоб перемістити її, і крива перебудується. Клацніть першу точку, щоб замкнути фігуру, або натисніть Enter, щоб завершити. Delete видаляє останню точку, а Esc скасовує контур. Користуйтеся ним, коли вам важливіша форма кривої, ніж точне розташування точок, адже маркери він розраховує сам.

Інструмент «Олівець»

Інструмент «Олівець» (N) малює від руки: натисніть, ведіть і відпустіть, і Scissor проведе гладкий контур уздовж сліду. Відпустіть кнопку поблизу початкової точки або утримуйте ⌥, завершуючи лінію, і контур замкнеться у фігуру. Результат — відкритий контур з обведенням поточного кольору обведення, тож його можна лишити лінією або залити. Наскільки щільно контур повторює ваш рух, визначає параметр «Точність олівця»: від точного, що зберігає більше точок і кожне тремтіння, до гладкого, що використовує менше точок і вирівнює лінію. Беріть його для ескізів, підписів і будь-яких фігур, які мають виглядати намальованими від руки, а не побудованими.

Редагування точок контуру

Додавання, видалення та перетворення точок

«Перо» ділить комірку на панелі інструментів з інструментами «Додати опорну точку» (+), «Видалити опорну точку» (−) та «Опорна точка» (⇧C). «Додати опорну точку» ставить нову точку на сегмент, не змінюючи кривої; «Видалити опорну точку» видаляє клацнуту точку, і контур закриває проміжок. Інструментом «Опорна точка» потягніть від кутової точки, щоб витягнути пару узгоджених маркерів і зробити її гладкою; потягніть один маркер, щоб розірвати пару й дати сторонам рухатися окремо, повернувши точку до кутової; клацніть гладку точку, щоб прибрати її маркери й отримати гострий кут.

У меню Об’єкт › Контур є ті самі зміни у вигляді команд, що діють на все виділення одразу. «Додати опорні точки» ставить нову точку посередині кожного сегмента, подвоюючи кількість точок без зміни форми, — це зручно перед спотворенням чи деформацією, яким потрібно більше точок, щоб рівно вигнутися. «Видалити опорні точки» прибирає точки, виділені інструментом «Пряме виділення», і перебудовує контур через ті, що лишилися.

Зміна форми вручну: інструменти «Згладжування», «Гумка контурів» і «З’єднання»

Три інструменти-пензлі змінюють форму контуру там, де ви ведете, а не в окремій точці. Вони діють на виділені контури або, якщо нічого не виділено, на будь-який контур під пензлем; [ і ] зменшують і збільшують пензель.

Інструмент «Згладжування»

Проведіть уздовж контуру, щоб розслабити його: зайві точки зникають, а горбки згладжуються. Використовуйте його, щоб заспокоїти тремтливу лінію олівця або обведений край.

Інструмент «Гумка контурів»

Проведіть уздовж контуру, щоб стерти частину, яку ви перетинаєте, розділивши або вкоротивши його. Використовуйте його, щоб відрізати зайвий хвостик лінії.

Інструмент «З’єднання»

Проведіть навхрест через два відкриті кінці, і вони з’єднаються: контури подовжаться або вкоротяться, щоб акуратно зійтися в куті. Використовуйте його, щоб закрити проміжок там, де два штрихи мали б зустрітися.

Розрізання контуру: «Ножиці» та «Ніж»

Інструмент «Ножиці» (C) розрізає в одному місці. Клацніть сегмент або опорну точку, і контур розділиться там: замкнений контур розмикається в місці розрізу, а відкритий розпадається на два окремі об’єкти. Використовуйте його, щоб вирізати отвір у колі або розділити фігуру, щоб по-різному оформити її половини.

«Ніж» розрізає ілюстрацію наскрізь. Проведіть лезом по об’єкту, щоб розрізати його на окремі частини вздовж накресленої лінії; утримуйте ⌥, щоб різати по прямій, і додайте ⇧, щоб ця пряма йшла кроками по 45°. Якщо щось виділено, розрізаються лише виділені об’єкти; інакше — усе, що перетинає лезо. Використовуйте його, щоб одним рухом розділити залиту фігуру на кілька замкнених частин.

Команди контурів

У меню Об’єкт › Контур зібрано операції, що діють одразу на цілі контури.

З’єднання та усереднення

«З’єднати» (⌘J) працює з відкритими контурами. Коли виділено два окремі відкриті контури, команда з’єднує їхні найближчі кінці в один контур; коли виділено один відкритий контур, вона з’єднує два його вільні кінці й замикає його. Кінці, що вже лежать один на одному, зливаються в одну точку. Використовуйте її, щоб замкнути фігуру, яку ви намалювали відкритим обрисом, або щоб зшити два напівнамальовані штрихи.

«Усереднити» (⌥⌘J) переміщує виділені точки в їхнє спільне середнє положення. Діалогове вікно пропонує горизонтальну вісь, яка вирівнює точки на спільну висоту; вертикальну, яка вишиковує їх у стовпчик; або обидві, яка збирає їх усі в одну точку. Беріть цю команду, щоб вирівняти ряд точок або звести два кінці докупи перед з’єднанням.

Спрощення

«Спростити» перемальовує виділені контури з меншою кількістю опорних точок у межах заданої вами точності: вища точність тримається ближче до оригіналу ціною більшої кількості точок, нижча згладжує фігуру до кількох точок. Використовуйте цю команду, щоб очистити векторизований або намальований від руки контур, який має значно більше точок, ніж потрібно фігурі, — так його легше редагувати й швидше відображати.

Паралельний контур

«Створити паралельний контур» будує новий контур на заданій відстані від оригіналу: додатне зміщення розширює обрис назовні й розміщує його позаду оригіналу, від’ємне стискає його всередину й розміщує попереду. Параметр «Кути» визначає, як обробляються зовнішні кути: гострим кутом («Гострий»), заокругленим («Заокруглення») або зрізаним («Скіс»), а межа зрізу обмежує, наскільки довгим може бути гострий кут, перш ніж його буде обрізано. Використовуйте цю команду, щоб накреслити рівну рамку навколо фігури, зробити внутрішній контур для обрису або потовщити тонку форму. «Створити паралельний контур» також є в меню Ефект › Контур як живий ефект, що перераховується, коли змінюється фігура.

Контурне обведення

«Контурне обведення» замінює контур з обведенням на залиту фігуру, обрис якої точно збігається з обведенням. Після цього товщина вже не масштабується разом з об’єктом і не редагується як обведення, зате обрис можна змінювати точка за точкою, заливати градієнтом або поєднувати з іншими фігурами. Беріть цю команду, коли обведення має поводитися як ілюстрація: щоб надати лінії звуженого чи змінного краю, який ви потім налаштуєте вручну, або щоб товщина ліній у дизайні не змінювалася під час масштабування. Вона також доступна як живий ефект у меню Ефект › Контур.

Зміна напрямку контуру

«Змінити напрямок контуру» обертає порядок, у якому йдуть точки, тож контур проходить у зворотному напрямку. Сам по собі напрямок рідко помітний, але він визначає, який обрис стає отвором у складеному контурі, а також де починається й закінчується пензель чи стрілка. Використовуйте цю команду, коли отвір у складеному контурі заливається суцільно або коли текст на контурі чи початок і кінець обведення опиняються не з того боку.

Редаговані фігури та їхні елементи керування

Прямокутники, заокруглені прямокутники, еліпси й багатокутники лишаються живими: вони зберігають свої параметри й перебудовують контур щоразу, коли ви змінюєте один із них. Поки ви розтягуєте фігуру, ⇧ робить її правильною, а ⌥ малює її від центру. Клавіші зі стрілками теж працюють під час перетягування: вгору й праворуч додають, униз і ліворуч віднімають, змінюючи кількість сторін багатокутника, променів зірки або радіус кута заокругленого прямокутника.

Виділіть одну живу фігуру, і біля її кутів, трохи всередині, з’являться маленькі круглі маркери; вони приховуються, коли фігура на екрані надто мала, щоб їх було добре видно. Перетягніть такий маркер інструментом «Виділення» (V), щоб заокруглити всі кути одразу, або інструментом «Пряме виділення», щоб заокруглити лише кут, який ви тримаєте. Клацніть кутовий маркер із ⌥, щоб перемикати його між заокругленим, інвертованим і фаскою — знову всі чотири кути інструментом «Виділення» і один кут інструментом «Пряме виділення».

Еліпс натомість показує квадратний маркер: один на цілому еліпсі й по одному на кожному кінці сектора, щойно ви його відкриєте. Перетягніть маркер, щоб вирізати з фігури сектор; ⇧ прив’язує кут до кроків по 15°; якщо повернути кінець назад до початку, еліпс знову стане цілим. Панель «Властивості» містить ті самі значення у вигляді чисел: радіус і тип кута, радіуси окремих кутів, кількість сторін багатокутника, а також початок і кінець сектора в градусах. Жива фігура зберігає ці елементи керування, доки ви не відредагуєте її контур безпосередньо, після чого вона стає звичайним контуром.

Поєднання фігур: «Об’єднання і розділення» та «Об’єднання фігур»

Коли дві чи більше фігур перекриваються, часто потрібно отримати з них одну нову фігуру: об’єднання, отвір або ділянку їхнього перетину. Scissor пропонує для цього два способи. «Об’єднання і розділення» — прямий і наочний; панель «Об’єднання фігур» застосовує ті самі операції за допомогою кнопок. Обидва зберігають криві, а не розбивають їх на прямі відрізки.

Інструмент «Об’єднання і розділення»

Інструмент «Об’єднання і розділення» (⇧M) працює з двома чи більше виділеними контурами. Він ділить їхні перекриття на області й підсвічує ту, над якою перебуває вказівник; проведіть лінію через кілька областей, щоб об’єднати їх в один об’єкт, який перейме оформлення фігури, з якої він походить, або проведіть по них із ⌥, щоб їх видалити. Використовуйте його, щоб будувати фігуру на око, додаючи потрібні частини й стираючи непотрібні, не зупиняючись, щоб обирати команду на кожному кроці.

Режими фігур панелі «Об’єднання фігур»

Панель «Об’єднання фігур» (⇧⌘F9) відкривається чотирма режимами фігур, кожен з яких замінює виділені контури одним об’єднаним контуром. Результат переймає оформлення верхнього об’єкта, крім режиму «Мінус верхній», який зберігає оформлення нижнього.

Об’єднання

Зливає всі виділені фігури в один обрис. Використовуйте його, щоб сплавити частини, що перекриваються, в єдиний силует, наприклад хмару з ряду кіл.

Мінус верхній

Зберігає найнижчу фігуру й вирізає з неї все, що лежить над нею. Використовуйте його, щоб відкусити шматок фігури, наприклад вирізати місяць-серп із двох кіл.

Перетин

Зберігає лише ділянку, спільну для всіх виділених фігур. Використовуйте його, щоб обрізати ілюстрацію до спільної області, наприклад лінзи на перетині двох кіл.

Виключення

Зберігає все, крім перекриттів, які стають отворами. Використовуйте його, щоб зробити кільце або ланку ланцюга, де ділянки перетину випадають.

Інші операції панелі «Об’єднання фігур»

Під режимами фігур розташовано шість операцій обробки контурів. Вони дають не один об’єднаний контур, а кілька частин, зібраних у групу. «Мінус нижній» відповідає однойменному режиму фігур, але зберігає верхню фігуру.

Поділ

Розрізає фігури на окремі грані вздовж кожної лінії перетину; кожна грань отримує колір верхньої фігури, що її вкриває. Використовуйте його, щоб розбити дизайн на частини для зафарбовування, як-от скельця вітража.

Обрізання

Видаляє приховану частину кожної фігури там, де її вкриває фігура вище. Кожна частина зберігає власну заливку, нічого не зливається, а обведення відкидаються. Використовуйте його, щоб звести багатошарову ілюстрацію з плоских кольорів так, щоб жоден колір не друкувався поверх іншого.

Об’єднання

Обрізає приховані частини, а потім зливає сусідні частини з однаковим кольором заливки. Використовуйте його, щоб упорядкувати ілюстрацію з плоских кольорів, об’єднавши однокольорові ділянки в окремі фігури.

Кадрувати

Зберігає лише ті частини нижніх фігур, що потрапляють усередину найвищої фігури, яку потім буде відкинуто. Використовуйте його, щоб обрізати ілюстрацію по рамці й закріпити обрізання в контурах, а не тримати живу обтравлювальну маску.

Мінус нижній

Зберігає найвищу фігуру й вирізає з неї все, що лежить під нею. Використовуйте його, коли верхня фігура — та, яку треба лишити, а фігури під нею мають у неї врізатися.

Контури

Перетворює кожну межу області на відкриту лінію з обведенням того кольору заливки, з якого вона походить. Використовуйте його, щоб отримати каркас із країв набору фігур, що перекриваються.

Меню Ефект › Об’єднати фігури натомість застосовує «Додати», «Перетин», «Виключення», «Відняти» та «Мінус нижній» як живі ефекти до групи, лишаючи вихідні об’єкти під ними недоторканими й придатними для редагування. Обирайте варіанти-ефекти, коли, можливо, ще захочете переміщувати частини; обирайте панель, коли об’єднана фігура остаточна.

Складені контури та обтравлювальні маски

Об’єкт › Складений контур › Створити (⌘8) збирає виділені контури в один об’єкт, залитий за правилом парності, тож внутрішній обрис вирізає отвір у тому, що його оточує. Результат переймає оформлення найнижчого об’єкта у виділенні. «Звільнити» (⌥⇧⌘8) повертає кожен обрис як окремий контур. Використовуйте складений контур для будь-якої фігури з отвором, як-от внутрішній простір літери O або шайба.

Об’єкт › Обтравлювальна маска › Створити (⌘7) використовує найвищий виділений об’єкт, який має бути контуром, щоб обтравити все під ним. Scissor поміщає їх усі в обтравлювальну групу й прибирає з контуру маски власні заливку та обведення. «Звільнити» (⌥⌘7) перетворює обтравлювальну групу назад на звичайну групу: більше нічого не обтравлюється, а кожен об’єкт, зокрема контур маски, лишається на своєму місці. «Створити маску непрозорості» в тому самому підменю маскує за тоном, а не за обрисом: світліші частини маски пропускають зображення, а темніші приховують.

Швидкі напрямні та прив’язка

Швидкі напрямні (Перегляд › Швидкі напрямні, ⌘U) стежать за видимою ілюстрацією та монтажними областями, поки ви малюєте чи перетягуєте. Те, що ви переміщуєте, прив’язується до країв, центрів і опорних точок сусідніх об’єктів, а до того, з чим воно вирівнялося, проводиться лінія з підписом про тип збігу: опорна точка, центр, кут чи вирівнювання.

Ще дві напрямні з’являються самі. Коли об’єкт, який ви переміщуєте, опинився б на такій самій відстані від сусідів, як вони один від одного, він прив’язується туди, а два однакові проміжки малюються разом із розміром; це працює і для продовження ряду рівномірно розташованих об’єктів, і для центрування одного об’єкта в проміжку між двома. А коли ви тягнете від початкової точки, напрямок прив’язується до допоміжної лінії кожні 45° від кута обмеження, яка малюється довгою лінією з кутом поруч.

«Прив'язати до точки» (⌥⌘') і «Прив'язати до сітки» (⇧⌘') — окремі перемикачі в меню «Перегляд». Коли ввімкнено «Прив'язати до сітки», усе потрапляє на поділки сітки, а швидкі напрямні поступаються.